Заява про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки земельної ділянки площею 24,0000 га, яка розташована на території Коростенського району Житомирської області (за межами населеного пункту с.Поліське)
Заява про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки земельної ділянки площею 24,0000 га, яка розташована на території Коростенського району Житомирської області (за межами населеного пункту с.Поліське) що до визначення містобудівних умов і обмежень та обґрунтування зміни цільового із земель «для ведення особистого селянського господарства», на землі «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов’язані з користуванням надрами»
- Замовник:
Коростенська районна державна адміністрація Житомирської області, вулиця Михайла Грушевського, 60/2, місто Коростень, Житомирська область, 11500.
- Вид та основні цілі документа державного планування:
Детальний план території земельної ділянки площею 24,0000 га, яка розташована на території Коростенського району Житомирської області (за межами населеного пункту с.Поліське) що до визначення містобудівних умов і обмежень та обґрунтування зміни цільового із земель «для ведення особистого селянського господарства», на землі «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов’язані з користуванням надрами».
Детальний план території розробляється з метою:
- уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану населеного пункту, схеми планування району;
- визначення усіх планувальних обмежень використання території згідно з державними будівельними, протипожежними нормами та санітарно-гігієнічними вимогами;
- обгрунтування потреб формування нових земельних ділянок та визначення їх цільового призначення, зображення існуючих земельних ділянок та їх функціонального використання.
- Інформація про те, якою мірою документ державного планування визначає умови для реалізації видів діяльності або об’єктів, щодо яких законодавством передбачено проведення стратегічної екологічної оцінки (у тому числі щодо визначення місцезнаходження, розміру, потужності або розміщення ресурсів):
Земельна ділянка загальною площею 24,0000 га - об’єкт цього дослідження - розташовані на території Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області за межами населених пунктів, в північно-східній частині Житомирської області, в межах Коростенського району, за 1,5 км на північ від с. Поліське. За 4,0 км на північний схід від об’єкта знаходиться залізнична станція Чолівка. Районний центр м. Коростень розташований в 7 км на північний схід від земельних ділянок.
Детальний план території розробляється відповідно до розпорядження голови Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області № 93 від 26.04.2021 року “Про надання дозволу на розроблення детального плану території земельної ділянки площею 24,0000 га, яка розташована на території Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області”.
Під час проектування детального плану враховано містобудівну документацію вищого рівня:
- викопіювання території Ушомирської (Поліської) сільської ради, за межами населених пунктів зі схемами планування Коростенського району, актуалізованої рішенням Коростенської районної ради 23 сесія VI скликання від 14.06.2.13 року.
Об’єктом планової діяльності є розміщення та експлуатація основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов’язані з користуванням надрами.
Вибір ділянки проектування проведено з урахуванням розглянутих варіантів можливого його розміщення і техніко-економічних міркувань з урахуванням найбільш економічного використання земель.
Поліське родовище граніту знаходиться на малопродуктивних землях запасу Поліської сільської ради.
Поліське родовище простягається із заходу на схід до 605м і з півночі на південь до 1030м. Територія району родовища являє собою рівнинну місцевість. З північно-східної частини родовища розташовано рекультивований відвал розкривних порід, з південно-східної та південної частини - частково заболочені малопродуктивні землі запасу Поліської сільської ради. З північної та значної частини західної частини родовища знаходяться лісові угіддя.
За 4,0 км на північний схід від родовища знаходиться залізнична станція Чолівка. Районний центр м. Коростень розташований в 7 км на північний схід від родовища.
Поблизу проходять автомагістралі міждержавного значення: Київ – Варшава, Ізмаїл – Санкт-Петербург; обласного значення: Коростень – Новоград-Волинський, Коростень – Овруч. Через залізничний вузол м. Коростень проходять лінії залізничних шляхів: Київ – Ковель, Санкт-Петербург – Одеса, Новоград-Волинський – Коростень, Житомир – Овруч.
На земельних ділянках відсутні багаторічні зелені насадження. Екологічні, санітарно-епідеміологічні, протипожежні і містобудівні обмеження щодо планової діяльності відсутні.
- Ймовірні наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків:
Наслідки для довкілля, у тому числі для здоров'я населення – будь-які ймовірні наслідки для флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, клімату, повітря, води, ландшафту (включаючи техногенного), природних територій та об'єктів, безпеки життєдіяльності населення та його здоров'я, матеріальних активів, об'єктів культурної спадщини та взаємодія цих факторів.
Вторинні наслідки – екологічний вплив може бути первинним, тобто безпосередньо пов’язаним з впливом проекту на екосистему і вторинним, що є наслідком первинних змін в екосистемі. Наприклад, забруднення атмосфери (первинний наслідок) може викликати захворювання серед населення. Пилове забруднення атмосферного повітря є переважаючим в складі загального забруднення. Пилове забруднення переважно складатиметься з продуктів вітрового переносу осадових та кристалічних порід, основними речовинами яких є кремнезем (SiO2) та глинисті алюмосилікати – нерозчинні хімічно стійкі речовини. За природних умов ці речовини легко потрапляють у повітря і тому є звичайними природними компонентами повітря даного району. Природні екосистеми та агроекосистеми постійно зазнають впливу незначної кількості цих забруднювачів. Викиди у атмосферне повітря не можуть призвести до негативного впливу на населення.
Кумулятивні наслідки. Асфальт та вихлопні гази двигунів автомобілів є джерелами бенз(а)пірену, який має канцерогенні властивості і здатність до накопичення в організмі людини та навколишньому природному середовищі. Але ймовірність того, що планована діяльність буде мати кумулятивний характер впливу на довкілля та здоров’я населення є незначною, оскільки ризики накопичення шкідливого ефекту від багаторазового впливу забруднювачів від проектованого об’єкту по всій території відсутні. Отже, кумулятивні наслідки на довкілля не очікуються.
Синергічні наслідки – посилення або послаблення впливу одного чинника за наявності іншого (сумарний ефект). У разі такого сукупного комплексного впливу кількох чинників загальний ефект виявляється іншим, ніж коли б вони діяли кожен окремо. Деякі речовини при одночасній наявності в атмосферному повітрі можуть чинити сумарний несприятливий вплив на організм. У таких випадках відбувається ефект синергізму (сумації). Оскільки концентрація забруднюючих речовин на межі санітарно-захисної зони не повинні перевищувати допустимі норми, синергічні наслідки також не очікуються.
Короткострокові наслідки. На етапі початку розробка кар’єру, виникне шумове забруднення, яке буде мати короткостроковий і локальний характер. Також короткостроковий характер може мати підвищення температури та викиди забруднюючих речовин у повітря під час можливих аварій. Дотримання вимог нормативних документів з пожежної унеможливлює виникнення таких ситуацій, що також виключає і середньострокові наслідки, які зазвичай з’являються після аварій і пожеж.
Довгострокові (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-100 років. До довгострокових наслідків відноситься можливість зміни клімату, мікроклімату, зміни в екосистемах внаслідок потрапляння забруднюючих речовин в атмосферне повітря, ґрунти і водні об’єкти.
Оскільки, в процесі будівництва та експлуатації об’єкта планованої діяльності не передбачається значних виділень теплоти, вологи тощо, впливів на мікроклімат та клімат не очікується.
Актуальною проблемою є забруднення ґрунтів під час експлуатації автотранспорту. Забруднюючі речовини можуть потрапляти на поверхню грунту через проливання палива та мастильних матеріалів. При умові дотримання всіх вимог нормативних документів, забруднення не передбачається. До того ж, передбачене засипання та збір забрудненого грунту, а відстійник кар’єрної води буде обладнаний системою збору нафтопродуктів. Отже, довгострокові наслідки для довкілля не очікуються.
Постійні наслідки для довкілля. До постійного навантаження на довкілля слід віднести скид кар’єрних вод в струмок Гнилуша. Для приведення вмісту у кар’єрних водах завислих речовин та нафтопродуктів до відповідних норм та подальшого скиду, у відповідності з умовами скиду, на кар’єрі проводиться їх очищення. Тому вплив на водні об’єкти не передбачається. Також до постійних наслідків можна віднести утворення кар’єрної виїмки, яка в подальшому буде рекультивована у водний об’єкт.
Тимчасові наслідки для довкілля передбачаються під час зняття ГРШ. Вплив на флору та фауну матиме тимчасовий та локальний характер.
- Виправдані альтернативи, які необхідно розглянути, у тому числі якщо документ державного планування не буде затверджено
Альтернативи іншого характеру відсутні з огляду на необхідність провадження планованої діяльності.
Вибір майданчика будівництва проведено з урахуванням варіантів можливого розміщення підприємства та техніко-економічних обґрунтувань з урахуванням найбільш економного використання земель, а також соціально-економічного розвитку району.
Також розглянуто альтернативні варіанти щодо технічного та технологічного забезпечення об’єкту будівництва та територіального розміщення об’єкту планової діяльності.
У разі незатвердження документа державного планування, а саме детального плану території, та відмова від реалізації будівництва об’єкту, що проектується, призведе до неможливості економічного зростання району, а також збільшення кількості робочих місць.
- Дослідження, які необхідно провести, методи і критерії, що використовуватимуться під час стратегічної екологічної оцінки:
Детальний план містить розділ «Заходи з охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів», який відповідає вимогам частини другої ст.11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», вимогам містобудівної документації та одночасно доповнюється звітом про стратегічну екологічну оцінку.
- Заходи, які передбачається розглянути для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування:
Для запобігання негативному впливу на довкілля та здоров'я населення передбачені такі заходи:
Заходи, спрямовані на зниження рівня викидів в повітря:
1. При виконанні буро-вибухових робіт:
-бурові роботи проводити при справній системі пилоподавлення бурової установки;
-вибухові роботи проводити при мінімальній швидкості вітру, або при його напрямку, направленому від села;
-використовувати внутрішню або зовнішню гідронабійку свердловинних зарядів, а при неможливості їх використання, змочувати набієчний матеріал водою;
-зрошення водою поверхні блоку, що буде відокремлюватись від массиву;
-не використовувати буровий пил в якості набійки до свердловинних та шпурових зарядів;
-застосовувати неелектричну систему ініціювання (НСІ) свердловинних зарядів для одержання більш точного часу спрацювання груп зарядів та покращення подрібнення гірничого масиву;
-використовувати вибухові речовини, що мають близький до нульового кисневий баланс, не містять тротил та з речовини з більш високим ступенем завершення хімічних реакцій (емульсійні вибухові речовини).
2. При виконанні виймально-навантажувальних робіт здійснювати полив гірничої маси у вибоях.
3. При виконанні транспортувальних робіт:
-здійснювати полив водою автодоріг і під’їздів до місць навантаження і розвантаження автосамоскидів та території промислового майданчика підприємства;
-використовувати автотранспорт підприємства та іншої технологічної техніки зі справною та відрегульованою паливною системою;
-проводити постійний контроль за справністю транспортних засобів.
Заходи, спрямовані на зниження шкідливого впливу діяльності підприємства на прилеглій території:
1.При експлуатації автотранспорту:
- заправку паливно-мастильними матеріалами і огляд транспортних засобів проводити на спеціально відведеному майданчику;
-збір відпрацьованих масел і робочих рідин здійснювати у відповідності до діючих ГОСТів;
-підтримувати територію підприємства в належності санітарному стані;
Заходи, спрямовані на зниження шкідливого впливу технологічних процесів на водне середовище:
-використовувати емульсійні вибухові речовини, зарядку вибухових речовин виконувати безпосередньо в свердловину або в поліетиленові рукави;
-проводити періодичну очистку зумфа від мулистих відкладень і ремонт трубопроводу водовідливу;
-вести журнали первинного обліку використання вод за кількісними та якісними показниками;
-виконувати графік відбору проб для здійснення контролю за станом вод, що скидаються.
Заходи, спрямовані на зниження шкідливого впливу відходів: утилізацію відходів виробництва, в тому числі відпрацьованих нафтопродуктів і зношених автомобільних шин, проводити за договорами з підприємствами, що мають відповідні дозвільні документи.
Перелічені заходи дозволяють мінімізувати можливість виникнення надзвичайних ситуацій та негативного впливу на довкілля як під час будівництва, так і під час експлуатації об’єкту планованої діяльності.
На всіх етапах реалізації ДПТ проектні рішення будуть здійснюватись в відповідності з нормами і правилами охорони навколишнього середовища і вимог екологічної безпеки, в тому числі вимоги Закону України «Про охорону земель»; Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»; Закону України «Про охорону атмосферного повітря» тощо.
- Пропозиції щодо структури та змісту звіту про стратегічну екологічну оцінку:
Основні методи під час стратегічної екологічної оцінки:
1. Аналіз слабких та сильних сторін проекту містобудівної документації з точки зору екологічної ситуації, а саме:
- проаналізувати в регіональному плані природні умови території, яка межує з ділянкою розміщення планової діяльності, включаючи характеристику поверхневих водних систем, ландшафтів (рельєф, родючі ґрунти, рослинність та ін.), гідрогеологічні особливості території та інших компонентів природного середовища;
- розглянути природні ресурси з обмеженим режимом їх використання, в тому числі водоспоживання та водовідведення, забруднення атмосферного повітря;
- оцінити можливі зміни в природних та антропогенних екосистемах;
- проаналізувати склад ґрунтів, рівні залягання підземних вод, особливості гідрогеологічних умов майданчика за результатами інженерно-геологічних вишукувань.
2.Консультації з громадськістю щодо екологічних цілей;
3.Розглянути способи ліквідації наслідків;
4.Осіб, які приймають рішення, ознайомити з можливими наслідками здійснення запланованої діяльності;
5.Отримати зауваження і пропозиції до проекту містобудівної документації;
6.Провести громадське обговорення у процесі розробки проекту містобудівної документації.
В ході СЕО провести оцінку факторів ризику і потенційного впливу на стан довкілля, враховуючи екологічні завдання місцевого рівня в інтересах ефективного та стабільного соціально-економічного розвитку населеного пункту та підвищення якості життя населення.
- Орган, до якого подаються зауваження і пропозиції, та строки їх подання:
Зауваження та пропозиції подавати до Коростенської районної державної адміністрації в Житомирській області, яка знаходиться за адресою: місто Коростень, вулиця Михайла Грушевського, 60/2, Житомирська область, 11500.
Зауваження та пропозиції приймаються протягом 15 днів з дати публікації Заяви про визначення обсягу СЕО.
Голова Коростенської районної
державної адміністрації
Юрій ТАРАСЮК
