Насильницька паспортизація тимчасово окупованих територій росією: юридичний контекст
Видача «паспортів» жителям окупованих територій рф є грубим порушенням Положення про закони і звичаї війни на суходолі, яке є додатком до Четвертої Гаазької конвенції 1907 року.
Там буквально говориться про заборону примусу жителів окупованої території присягати на вірність державі-супротивнику. Стосується це не лише військової присяги сторін, але йтого, що громадянство засвідчує взаємні права і обов'язки людини й держави.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлює, що будь-який акт (рішення, документ), виданий на тимчасово окупованій території незаконними органами, є недійсним і не створює правових наслідків (крім актів, які засвідчують народження, смерть, укладання та розірвання шлюбу, наразі вони беруться до уваги судами України).
Крім того,варто враховувати – вищезазначеним законом встановлено, що примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства російської федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України.
Ця норма застосовується для кримчан, але може мати досить широке трактування. Окрім цього, відповідно до частини першої статті 25 Конституції України, громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство.
