Віват усім, хто повернувся з поля брані і тим, хто не прийшов до рідної землі…
15 лютого День пам’яті воїнів-інтернаціоналістів та День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Для багатьох це дата, коли закінчився відлік великих втрат людських життів – в цей день 1989 року останній радянський солдат залишив афганську землю.
Ми повинні розуміти трагізм участі в афганській війні тоді ще радянських людей, адже через Афганістан тільки з України пройшло 160 тисяч осіб. Не повернулися з тієї палаючої точки 3360 воїнів-українців: 3280 загинуло, 80 чоловік пропало безвісті. Поранено понад 8 тисяч вихідців з України, стали інвалідами 3560 осіб.
Коростенщина в цій війні має свій страшний лік: 275 чоловік були учасниками бойових дій в Афганістані, 9-ро з них – загинули: Михайло Лотоцький з села Кожухівка, Василь Ущаповський – с. Васьковичі, Віталій Селезньов – с. Чолівка (тепер м. Коростень), Микола Каленський – м. Коростень, Костянтин Наумчук – с. Жабче, Леонід Чумак – с. Злобичі, Анатолій Юрченко – с. Бондарівка, Володимир Березюк – с. Ушомир, Олексій Степанчук – с. Поліське. Одну нагороду вони заробили за проявлену мужність і героїзм – право бути похованим на рідній землі.
Не відболить це горе, не виплачеться і не відпечалиться на нашій землі, допоки житимуть батьки, брати і сестри, вдови і діти підступно винищених у горах Афганістану синів України. Вони вічно живуть у зболених, люблячих, палких материнських серцях і серцях близьких. Вони живуть у пам’яті бойових друзів, продовжують усміхатись зі сторінок солдатських альбомів.
З метою вшанування пам’яті наших загиблих земляків Коростенська районна бібліотека підготувала інформаційне досьє «Наші земляки, які не повернулися з Афганістану», де вміщено короткі відомості про загиблих воїнів. А повніше про всіх загиблих воїнів – афганців з Житомирщини можна дізнатись з книги Петра Тарасюка «Листи із пекла», яка є в фонді нашої книгозбірні. Це єдина Книга Пам’яті про воїнів – афганців нашої області, які не повернулися до рідної домівки.
Бої кінчаються, а історія вічна… Але час не підвладний викреслити з нашої пам’яті героїчні подвиги, приклади мужності і вірності військовому обов’язку, які продемонстрували тисячі відданих синів і дочок України, долею одягнених у солдатські шинелі. Тож, щороку в цей день схилятимуть знамена над полеглими, подаватимуть на службу Божу за тих, що загинули, лунатимуть скупі тости тих, хто вижив.
Відділ культури Коростенської РДА
