Емоційний голод — це стан, коли людина відчуває потребу в їжі не через фізичний голод, а для задоволення емоційних потреб, таких як втіха, зниження стресу або нудьги. Відрізнити емоційний голод від фізичного можна за декількома ознаками:
Гратися — але так, щоб не боятися — чи є ця можливість зараз в українських дітей? Коли повітряні тривоги лякають, коли сумуєш, бо відчуваєш, як стурбовані батьки війною.
Нав’язливі думки можуть виникати як через певні причини, так і зовсім без причин. Вони можуть тримати міцно наче капкан, спричиняти паніку, тривогу або стрес. Через нав’язливі думки важко зосереджуватися на чомусь важливому, важко заснути, навіть в тиші та безпеці. Тож як допомогти собі при нав’язливих думках?
Коли близька людина йде на фронт — це стрес для всієї родини. Страх утрати, постійні тривога і втома — усе це накопичується, виснажує і може призводити до порушень ментального здоровʼя.
Памʼятаємо, що ви любите вправи на усвідомленість (або ж майндфулнес). Це справді класний інструмент боротьби зі стресом і тривожністю — водночас приємний і доступний, де б ми не були. Головне — зосередитися на моменті «тут і зараз» та залучити якомога більше органів чуття.
Турбота про ментальне здоровʼя — це не тільки про психологів і терапію, це й про любов до себе та час для себе. Ми звикли відкладати це на міфічне «потім», але ще не пізно позбутися поганої звички.
В Коростенській міській територіальній громаді урочисто стартував ІІ етап змагань «Пліч-о-пліч» Всеукраїнські шкільні ліги», які проходять за ініціативи Президента України Володимира Зеленського під гаслом «Разом до перемоги!».
Навʼязливі думки про щось погане чи обтяжливі спогади — теж привід звернутися до спеціаліста або сімейного лікаря, який пройшов навчання за програмою ВООЗ mhGAP. Особливо, якщо вони виснажують уже тривалий час.
Коли немає настрою, нічого не хочеться і здається, що весь світ забарвлений у сіре — це нормально. Іноді ми можемо впоратися з цим самі, іноді нам потрібна допомога — дружнє плече або консультація спеціаліста. І це теж нормально.