Пам’ятаємо, згадуємо Чорнобиль…
З кожним роком все далі відходять у минуле події, пов’язані з аварією на Чорнобильській АЕС, – найбільшою у світі техногенною та екологічною катастрофою. Дляукраїнського народу, зокремачисельної армії переселенців і власне самих ліквідаторів, Чорнобиль назавжди залишатиметься незагоєною раною.
Що ж таке Чорнобиль для України? Це близько трьох з половиною мільйонів постраждалих від катастрофи та її наслідків. Це майже 10 відсотків території, що зазнала прямого радіаційного ураження, 160 тис. людей із 170 населених пунктів, яким довелося покинути рідні оселі і переїхати в інші міста, це постійний страх людей за своє життя і здоров’я, за долю дітей та онуків, за екологічний стан земель і лісів, морів і рік, підземних вод.
Радіоактивною пеленою була покрита і половина земель Житомирщини, а найбільше постраждали 9 районів і місто Коростень, на території яких проживало майже 500 тис. людей, в тому числі 170 тисяч дітей віком до 18 років.
З метою гідного вшанування в Україні подвигу учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, пам’яті жертв цієї техногенної катастрофи, виховання у людей шанобливого ставлення до учасників боротьби з ядерною стихією в читальній залі нашої книгозбірні організована книжкова виставка-спогад «Пам’ятаємо, згадуємо Чорнобиль…».
На виставці представлені документальні матеріали, художні твори, публіцистичні нариси про наслідки страшної трагедії.
Чорнобильська тематика відображена у творах наших земляків – митців літературного слова : Миколи Сингаївського, Галини Цепкової, Лілії Бех, Валерія Нечипоренка, Віктора Васильчука, Володимира Матвієнка, які представлені окремим розділом на виставці.
Ось вже 34 роки ця невигойна рана ятрить українську землю. Чорнобильський смерч забрав життя багатьох людей та й нині завдає шкоди здоров'ю мільйонів українців...
І сьогодні, чи то через недбалість людську, чи з іншої причини Чорнобильська земля вкотре зазнає удару, нанесеного пожежами по її екосистемі. Руйнуються родючі шаригрунту, оселі диких тварин, гинуть молоді покоління. Птахи вже не повернуться на місця, де згоріли їх гнізда,адже вплив на екосистему, грунт і живі організми досить довготривалий: дим розвіється, а природа так швидко не воскресне…
Людство входить у майбутнє, оглядаючись у минуле. Такий одвічний закон історії. У тому, що було, не можна нічого змінити. Але так само нічого не можна забувати. Тож нехай слово «Чорнобиль» стане постійним і суворим нагадуванням людині про відповідальність перед прийдешніми поколіннями за все, що вона творить своїм розумом і своїми руками. Вслухаймося у слова святого писання, що дійшли до нас з глибини віків: «Мудрість розумного – знання шляху свого…».
Віримо і надіємось, що у держав і народів усього людства вистачить мудрості, волі та відповідальності, щоб іти далі зваженим і осмисленим шляхом, на якому не залишиться місця таким зловісним віхам, як Чорнобиль.
