За все, що маю, МАМО, дякую Тобі. За все, що маю і що буду мати!
У другу неділю травня в Україні відзначається День матері – один з найбільш зворушливих свят у році. День матері – свято любові і пошани. Але єдиною справжньою нагородою для матері є взаємна любов її дитини! Мами присвячують життя своїм дітям, жертвуючи всім заради їх щастя. Всі ми з дитинства і до останніх своїх днів несемо в своїй душі єдиний і неповторний образ своєї мами, рідної матусі, яка все зрозуміє, пробачить, завжди пожаліє і любитиме, не дивлячись ні на що.
Материнство… Святе і прекрасне, оспіване поетами, увіковічнене художниками на полотнах. Через віки наш народ проніс глибоко шанобливе ставлення до матері. Про неї, берегиню домашнього вогнища, уособлення духу пам’яті, волі душі і наміру, написано і сказано багато і, водночас, мало.
У житті кожного з нас мама займає особливе місце. Перше, що ми бачимо з’явившись на світ – це мамині ласкаві очі, чуємо – мамин лагідний голос. Слово, яке вперше вимовляємо – мама…
Мамо… Це те слово, яке найчастіше повторює людина у хвилини страждання і горя. Матерів мільйони, і кожна несе в серці любов.
І скільки б нам не було років – 5 чи 50 – нам завжди потрібна мама, її ласка, погляд. І чим більше любові до мами, тим яснішим і радіснішим стає її життя. Борг перед мамою не можна виміряти, не можна віддати увесь. Намагайтеся відчувати серце матері. Бо вона у вас одна-єдина.
У день вшанування матерів зупиніть на мить шалений ритм життя і замисліться: чи не забули раптом про свою найдорожчу у світі людину.
Не забудьте зробити приємне своїм дорогим мамам, привітавши їх, сказати «спасибі» за їх любов, підтримку і самовідданість.
У перед день свята управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації вітає дорогих мам зі святом! Хай світлом і добром відгукуються у душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість! Для вас, рідні й любі матусі, найкращі квіти, найщиріші побажання, найніжніші поцілунки!
Найсвятіші молитви, що йдуть до Бога,
Це твої, коли я йду у путь-дорогу.
Найрідніший блиск очей, що впав сльозою,
Бачу я, коли прощаюся з тобою.
Вірна мамина любов пресвятая
Нас, дітей, від бід усіх оберігає.
Добре серце матерів не старіє,
Нас теплом своїм завжди обігріє.
Хоч позве мене життя в світ далеко.
Хоч іти поміж чужих, ой, нелегко,
Пісня мамина в душі моїй лунає.
Слово мами – оберіг в чужому краї.
Я завжди, де б не була, спішу додому:
Та мою розвіє тугу і утому
Ніжна посмішка очей, що так чекають
І у неба лиш добра мені благають.
