Бджільництво - праця не для лежнів!
Продовжуємо цикл розповідей про перспективи та бізнес-можливості у аграрному секторі економіки, котрі обумовлені унікальними агро-кліматичними умовами Коростенщини. Серед галузей тваринництва, які чудово підходять для розвитку та впровадження в природних умовах нашого регіону є бджільництво. Для багатьох жителів району – це корисне, цікаве й благородне хобі, та для декого дана галузь – джерело здоров’я та добробуту людей.
23 липня представники райдержадімінстрації мали нагоду поспілкуватися із головою Спілки пасічників Коростенщини «Медове Полісся» Володимиром Клименко та побачити роботу справжньої пасіки на власні очі.
Відзначимо, що громадська організація «Спілка пасічників Коростенщини «Медове Полісся»» – координує роботу бджолярів району та надає методичну, інформативну та організаційну допомогу представникам галузі апікультури району.
Володимир Олександрович займається апікультурою з 2012 року. На сьогодні, під його опікою близько 150 бджолородин, переважно породи «Поліська» (Polissya). Більше того, пасічник, за власної ініціативи, відроджує автентичні традиції бортництва на базі дендропарку «Перемога» у селі Ходаки Коростенського району, де створив та доглядає міні-музей бджільництва, в якому налічується більше 15 бортей. Борти збирали звідусіль: закинуті в лісах, в старовинних монастирях.
«Ми намагаємося не торкатися бортей, залишаючи їх в такому вигляді, якими вони були знайдені, майже не втручаючись в життєвий цикл диких бджіл, наближаючи умови їх життя до природних, з різними загрозами, такими як несприятливі погодні умови та хвороби», – розповідає про музей бортництва під відкритим небом Володимир Клименко.
Як відомо, бджола не любить 3 речей – різкі запахи, яскраві кольори та основне – лінивих людей. Галузь бджільництва вважається чи не найважчою, адже вимагає багато терпіння, догляду, сил, ресурсів, уваги та концентрації. Та користь, яку приносить апікультура важко переоцінити.
Споглядаючи, як стрімко розвивається господарська діяльність Володимира Олександровича, висновок один – господар добрий! Підтвердженням цього є доглянута пасіка, її масштаби та теплі слова від його знайомих, зокрема берегині дендропарку «Перемога» Марії Іванівни Потопальської, сестри Анатолія Потопальського, видатного українського вченого, кандидата медичних наук, доцента, генетика, номінанта Нобелівської премії 2004 р, винахідника одного із найдієвіших, на сьогодні, препарату проти раку – Амітозину.
«Володимир Олександрович до того трудоголік, що не має часу сісти. Незважаючи на те, що має основну роботу, домашню пасіку, допомагає батькам, очолює районну спілку пасічників і ще й допомагає нам у дендропарку. І я диву даюся, наскільки ця людина ерудована, завжди цікавиться новою інформацією з інтернету та від однодумців. Дуже добре, що він «відає» пасічниками району, адже дійсно дає всім гарні рекомендації та консультації у питаннях бджільництва. Та головне, що він людяний!», – відзначає Марія Іванівна Потопальська.
Бажаємо Володимиру Клименку нових звершень у розвитку його благородної праці, здоров’я та наснаги, висловлюємо щире захоплення його завзяттям й відданістю культурі бджільництва у нашому районі.
Іванна Мазурова,
головний спеціаліст відділу інфраструктури, енергетики
та захисту довкілля, інформаційних технологій та цифрового розвитку
управління регіонального розвитку Коростенської РДА
