Щоб множились традиції родинні…
День народження села – завжди хвилююча подія для його мешканців. В такий день кожен відчуває себе частинкою великої родини. Це свято об’єднує усіх, кому дороге село: тих, хто тут народився і виріс, живе і працює, пустивши коріння, тих, хто просто приїздить на гостину.
Напевно, у кожного з нас, є свій улюблений куточок у рідному селі чи його околицях. Хтось отримує насолоду, збираючи квіти на полях, хтось – у тривалій тиші ранкової рибалки на березі річки, хтось - на лаві під своїм двором у затінку квітучої яблуні. У повсякденному житті нам часто бракує часу, аби повною мірою осмислити оточуючу красу рідної домівки, свого Берега Дитинства.
Вже стало доброю традицією у другу суботу серпня відзначати Свято села Сушки. І цей рік мав стати 10-им – ювілейним. На жаль, карантин вніс свої корективи. Тож, сьогодні з інтернет сторінки хочеться пригадати яскраві моменти минулих святкових днів, коли вся Сушківська громада та гості села збирались на березі ставка, щоб під білокорими березами та розлогими вербами зустрітись, погомоніти, послухати та подивитись виступи місцевих артистів і просто відпочити від щоденної роботи, якої в селі робити не переробити.
А святкують у Сушках з піснями і танцями, з традиційними вже кострищем та хлібом-сіллю, віншуючи подарунками та грамотами односельців, славних працею і щедрих душею.
Урочисто – хвилююче хвилиною мовчання вшановували сушківчани земляків – учасників АТО Юхимчука Миколу, Пироженка Миколу, Паламарчука Олександра та Кутишенка Петра. Адже ніщо так не об’єднує людей, як біда, яка сьогодні вона на всіх одна…
Українські народні пісні мають чудову здатність окрилювати поривання, надихати в праці, овіювати радістю відпочинок, розраджувати в горі, тамувати душевні болі, тож і лились вони одна за одною зі сцени у виконанні аматорів сцени різного віку. І сьогодні, згадуючи ті святкові для Сушок дні, я ще раз дякую усім жителям села за посильний вклад в організацію і створення веселої, позитивної атмосфери, яка дозволяє відчути єднання та підтримку, робить наше свято по справжньому родинним.
Тож нехай і надалі процвітає наше село. Народжуються і підростають діти, спокійно і захищено почуваються люди похилого віку. А ми, його жителі, будемо робити все від нас залежне, аби Сушки жили і процвітали. Будьмо гордими, чесними, розумними, любімо свій рідний край, свою рідну землю - вічно молоду й благословенну, яка не втомлюється радувати нас щасливими голосами дітвори, золотою пшеницею, синім мирним небом!
Людмила Максимчук,
Сушківський сільський голова
