Наталія Остапченко провела засідання госпітальної ради щодо розширення мережі опорних лікарень області
Вчора, 13 серпня, в Житомирській ОДА відбулося засідання госпітальної ради, яке провела заступниця голови ОДА Наталія Остапченко.
На порядок денний було винесено питання формування спроможної мережі опорних закладів охорони здоров′я Житомирської області.
Зокрема йшлося про те, що при визначенні опорних лікарень критично спрогнозувати, чи зможе лікарня забезпечити відповідний потік пацієнтів та кадровий потенціал для відповідності рівня БЛІЛ-І.
60-хв. зони доїзду важливі для певних видів медичної допомоги, які, зазвичай, концентруються.
При прийнятті стратегічних рішень щодо вибору додаткових опорних закладів важливо враховувати економічний ефект між утриманням закладів та покращенням дорожньої інфраструктури, яка є вкрай важливою для усіх суспільних сфер населення.
Так, станом на 01 січня 2019 року 97 тис. (8 %) населення лишається поза межами зони 60 хв. доступності визначених БЛІЛ-1 та БЛІЛ-ІІ Житомирської області.
Госпітальна рада прийняла рішення про надання пропозиції голові ОДА, а потім МОЗ України щодо включення до переліку опорних лікарень ще 3-х закладів охорони здоров’я області – КП «Лікарня № 2 ім. В.П. Павлусенка» Житомирської міської ради, КНП «Олевська центральна лікарня» Олевської міської ради, КНП «Малинська міська лікарня» Малинської міської ради.
Довідково. Постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2020 р. № 589 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 р. № 1074» визначено:
п. 11: Функції закладів охорони здоров’я у складі госпітального округу визначаються на основі видів медичної допомоги, що надається в кожному закладі охорони здоров’я, а також функціональних потужностей таких закладів.
п. 14: Заклади охорони здоров’я, віднесені до опорних, діють відповідно до положення про функціонування опорних закладів охорони здоров’я, що затверджується МОЗ.
п. 15: Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування першого рівня повинна забезпечувати надання медичної допомоги не менш як 120 тис. осіб.
п. 16: Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування другого рівня повинна забезпечувати надання медичної допомоги не менш як 200 тис. осіб.
п. 18: Багатопрофільні лікарні інтенсивного лікування першого та другого рівня визначаються таким чином, щоб жителі, які проживають у зоні їх обслуговування (у тому числі суміжних госпітальних округах) у межах не більше 60 хвилин проїзду автомобільним транспортом, мали доступ до вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги.
п. 17: Загальна кількість багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування у госпітальному окрузі визначається з розрахунку загальної кількості населення, яке проживає у госпітальному окрузі та якому багатопрофільні лікарні інтенсивного лікування повинні забезпечувати надання медичної допомоги.
Загальна розрахункова мінімальна кількість населення, яку обслуговують багатопрофільні лікарні інтенсивного лікування у госпітальному окрузі, не може перевищувати значення загальної кількості населення, яке проживає у госпітальному окрузі.
п. 20: Госпітальна рада готує та подає обласній держадміністрації пропозиції щодо визначення опорних закладів охорони здоров’я виходячи з:
- належного робочого навантаження для закладів охорони здоров’я, що сприяє забезпеченню рівня безпеки та якості медичної допомоги;
- наявності сучасної матеріально-технічної бази;
- дотримання норм часової доступності необхідної медичної допомоги;
- поточних демографічних показників, структури захворюваності, тенденцій міграції населення, а також їх прогнозу;
- оптимальних маршрутів пацієнтів до закладів охорони здоров’я, що надають вторинну (спеціалізовану) та екстрену медичну допомогу;
- фінансової стійкості закладів охорони здоров’я, що визначається можливістю власників таких закладів забезпечити наявність функціональних потужностей відповідно до вимог законодавства, а також здатність постійно та ефективно надавати послуги вторинної (спеціалізованої) та екстреної медичної допомоги належної якості і в об’ємах в межах наявного обсягу фінансових ресурсів;
- наявності та зручності автомобільних доріг з твердим покриттям для забезпечення безпечного підвезення пацієнтів та медичних працівників.
п. 19: Опорні заклади охорони здоров’я та заклади охорони здоров’я, які мають намір бути визначеними опорними, подають до госпітальної ради плани розвитку закладу строком на три роки.
п. 21: Обласна держадміністрація подає до МОЗ пропозиції щодо визначення переліку опорних закладів охорони здоров’я:
- план розвитку госпітального округу,
- плани розвитку закладів охорони здоров’я, які пропонується визначити опорними.
