#Децентралізація: як проєкт «Молодіжний кластер органічного бізнесу Баранівської міської ОТГ» змінив громаду і цілу державу
Протягом трьох років команда фахівців Інституту громадянського суспільства, представників міської ради, громадських активістів та місцевого бізнесу втілювала у Баранівській громаді Житомирської області цілу низку незвичних розвиткових ідей, які згодом вплинули на зміну державних стандартів.
У ході децентралізації безліч малих і великих громад отримали фінансування від найрізноманітніших донорів, реалізувавши на них десятки тисяч проєктів. І багато з цих проєктів назавжди змінили долю місцевих жителів. Проєкт «Молодіжний кластер органічного бізнесу Баранівської міської ОТГ», що його протягом трьох років реалізовувала у Житомирській області команда Інституту громадянського суспільства у тісній співпраці з Баранівською міською радою та місцевим бізнесом – ПП «Галекс-Агро», змінив долю цілої країни. Про те, яким чином це стало можливим, учасники проєкту розповіли нещодавно на підсумковій конференції.
700 тис. євро, виділені Євросоюзом в рамках Ініціативи «Мери за економічне зростання», насамперед пішли на створення протягом трьох років кількох кооперативів: рибного, молочного та ягідного, на розробку плану економічного розвитку громади, будівництво міні сироварні, торгово-тренінгового центру, а також на заходи з активізації її мешканців. Власне, про цей останній пункт більше всього говорили на прес-конференції, яка нещодавно пройшла в Українському кризовому медіацентрі.
– Метою проєкту є економічне зростання Баранівської громади на основі застосування нових підходів до розкриття її підприємницького потенціалу, зокрема потенціалу старшокласників і молоді, покращення локального бізнес-клімату, передусім для виробників органічної продукції, та розвитку відповідної інфраструктури, – зазначила керівник проєкту Оксана Загорська. – Ми шукали можливостей для створення точок зростання, таких собі вудочок, за допомогою яких місцеві жителі згодом зможуть ловити рибу.
Стосовно баранівських рибалок аналогія пані Оксани реалізувалася цілком буквально: завдяки проєкту вони заснували рибальский кооператив
– Баранівську громаду ми обрали на конкурсі, оголошеним Інститутом громадянського суспільства для синхронного проведення Стратегічного і Просторового планування навесні 2017 року з 18 претендентів, – згадав координатор IV компоненту (планування місцевого розвитку) та автор концепції проєкту Маркіян Дацишин. – Тоді громада не розуміла, куди йти, у якому напрямку розвиватися. А на її гербі було зображено амфору, що символізувала Баранівський фарфоровий завод – підприємство, на якому за радянських часів працювало кілька тисяч осіб і яке закрилося у 2011 році. Я пишаюся тим, що саме завдяки нам Баранвіська громада змогла перегорнути сторінку і, замість того, щоб сумувати за минулим, обернулася до майбутнього. За допомогою залученого геральдиста ми створили новий герб, який відображає специфіку всіх 13-ти старостатів громади. Ми також розробили План місцевого економічного розвитку, що згодом був визнаний фахівцями Світового банку одним з кращим серед 124-х громад 5-ти країн Східного партнерства.
Координатор IV компоненту (планування місцевого розвитку) та автор концепції проєкту Маркіян Дацишин
Для поєднання всіх стратегічно важливих завдань Баранівської міської громади, визначених зокрема Стратегією розвитку і Планом місцевого економічного розвитку, щороку розробляється Дорожня карта. На 2019 рік у ній було заплановано 135 завдань, а на 2020-й – 129. Фішкою проєкту було створення 5-ти шкільних коворкінгів-майстерень: технічної, швейної, тепличної, 3D-моделювання та медіа. Під час уроків ними користувалися учні шкіл, а після уроків, на різноманітних гуртках – загалом усі діти громади (їх понад 3 тис. осіб). Увечері ж, за невеличку платню шкільними майстернями могли скористатися дорослі.
Однак індикатором успішності для учасників проєкту був не сам факт створення того чи іншого коворкінгу, а кількість учнів та кількість виробів, виготовлених цим коворкінгом. Та виробів було чимало: на 3D-принтері діти зробили серію симпатичних презентаційних брелків, на швейному обладнанні вони шили медичні маски для боротьби з COVID-19, у теплиці вирощували різноманітні квіти, якими прикрашали клумби громади, шкільні подвір’я, а також спеції та зелень для шкільної їдальні.
Базилік, вирощений у Баранівській теплиці
Головними бенефіціарами проєкту стали діти. Принаймні, у цьому впевнений координатор молодіжного компоненту Іван Савицький.
– Дванадцятирічній Сашко Бондарчук став 3D-підприємцем, – натхненно розповідав пан Іван. – Захопившись роботою на 3D-принтері, він навчився виготовляти брелки для ключів, згодом почав отримувати комерційні замовлення і, відповідно, заробляти гроші. Старшокласники Олександр, Настя та Аліна стали учасниками медіа-коворкінгу «Шкільне телебачення» й тепер хочуть пов’язати своє життя з журналістикою та операторською майстерністю. Валя Бардіс стала переможницею конкурсу «Підприємцем бути легко V3.0», написала бізнес-план створення фотостудії і вже працює як професійний фотограф.
Координатор молодіжного компоненту Іван Савицький
– Багато хто у громаді вважав, що не варто розвивати дітей, «адже Баранівці потрібні трактористи, а не фотографи та журналісти», – з усмішкою пригадав експерт з освіти Сергій Дятленко. – Інші слушно зауважували, що талановиті діти, познайомившись з цікавими професіями, дуже швидко залишать рідну громаду, у якій не так багато можливостей для особистого зростання. Я завжди відповідав на такі зауваження: «Краще навчити дітей – і нехай вони поїдуть де-інде, ніж не навчити, і вони будуть змушені залишитися». Створення найширших можливостей для самореалізації особистості дозволяє будь-якій громаді розвиватися, а розбудова місцевого бізнесу зупиняє відтік населення. Причому що ширшими будуть ці можливості, то швидше зростатиме громада.
Експерт з освіти Сергій Дятленко
Ідеї, втілені у Баранівській громаді, активно поширюються на цілу Україну. За досвідом Баранівки, Юрій Палій, вчитель трудового навчання та інформатики з Чернівців, виграв 3 донорських проєкти й оснастив свою майстерню унікальним обладнанням. Так само зробив і його колега зі школи села Велика Бузова Шишацької громади Полтавської області Геннадій Світличний, забезпечивши за три роки свою майстерню таким устаткуванням, яке годі побачити у великих містах. А вчителька трудового навчання Ольга Медвідь з міста Кролевець Сумської області змогла створити у місцевому ліцеї, де вона працює, кулінарний комплекс, який активно використовується на уроках праці.
– Досвід Баранівської громади мав значний вплив на формування Державного стандарту повної загальної середньої освіти в освітній галузі «Технологія», що його було прийнято наприкінці минулого року, – розповів про внесок проєкту на загальнонаціональному рівні начальник головного управління дошкільної та шкільної освіти Міністерства освіти і науки України Юрій Кононенко. – На прикладі коворкінгів у Баранівці стало зрозуміло, що, приміром, трудове навчання не має зводитися до вміння забивати цвяхи та пришивати ґудзики. Трудове навчання – це насамперед можливість реалізуватися. Саме завдяки «баранівському феномену» у державному стандарті тепер передбачено «врахування інтересів громади в освітній діяльності учня чи класу, й, зокрема, залучення до соціального підприємництва». Раніше про таке навіть не йшлося. Так само, як і про «формування навичок підприємливості та фінансової грамотності у школярів».
Міністерство освіти настільки зацікавилося Баранівським проєктом, що залучило членів його команди до розробки завдань з трудового навчання.
Ідея створення комплексного проєкту також знайшла відображення у законопроєкті «Про внесення змін до закону «Про засади державної регіональної політики» та нового закону «Про особливості стимулювання регіонального розвитку». Про це розповів директор з питань науки та розвитку ГО «Інститут громадянського суспільства» Анатолій Ткачук. За його словами, цей документ мають ухвалити цьогоріч, «і тоді невдовзі з’являться державні програми, розраховані на інтегральний підхід, напрацьований у Баранівській громаді».
Директор з питань науки та розвитку ГО «Інститут громадянського суспільства» Анатолій Ткачук
Агенція місцевого органічного розвитку, створена у рамках проєкту, за три роки залучила 4,7 млн грн додаткових коштів, знайшла інвестора для сонячної електростанції потужністю 340 МВт (він вклав 9 млн євро) і посприяла створенню трьох місцевих кооперативів та сімейної ферми. Також за допомоги агенції у Баранівській громаді з’явилося підприємство, що спеціалізується з виготовлення органічної продукції, зокрема вегетаріанських бургерів. А ще завдяки зусиллям працівників агенції 81% сільських домогосподарств тепер користуються послугою вивезення сміття, з якою не були знайомі до 2018 року.
Ще одним здобутком команди «Молодіжного кластеру органічного бізнесу Баранівської міської ОТГ» стала організація спільно з флагманськими місцевими органічними виробниками ПП «Галекс- Агро» і ТОВ «Органік Мілк» практики 23-х студентів Поліського національного університету, п’ятеро з яких отримали згодом роботу в Баранівській громаді.
Презентація Баранівської теплиці
– Наш проєкт можна порівняти із фундаментом, – зазначила керівник Агенції місцевого розвитку Баранівської громади Наталія Свінціцька. – До нього ще треба стіни, дах тощо, але я переконана, що все це місцеві жителі збудують… Ми багато пояснювали, подолали зневіру, лінь та нерозуміння ролі місцевого економічного розвитку, і я не сумніваюся, що наші зусилля не пропали марно. Пройшовши крізь терни, ми вийшли до зірок.
Власне, «стіни і дах» вже починають з’являтися. Принаймні, керівниця сектору місцевого розвитку Представництва Европейського Союзу в Україні Наталія Старостенко розповіла про те, що Баранівський коворкінг вже отримав фінансування Програми «U-LEAD з Європою». Швейний коворкінг Баранівської громади виграв тендер з пошиття 8500 захисних медичних масок. І це тільки перші кроки. Далі їх має бути ще більше. Для цього є всі можливості.
Як життя дітей Баранівської громади змінилося завдяки проєкту. Лише три з безлічі історій
Юлія Бабошина – випускниця Баранівського ліцею №2 імені Ольги Сябрук. Навчається у Київському національному університеті технологій та дизайну (КНУТД) за спеціальністю «педагог-технолог» швейної промисловості. Щоби відточити навички у швейній справі, Юлія регулярно працює у швейному коворкінгу Баранівського міжшкільного ресурсного центру. Вона готувала свою першу курсову роботу у швейній майстерні, за допомоги адміністраторки Марічки Тихончук. У майбутньому Юлія мріє працювати у сфері дизайну одягу. Тож для неї важливо постійно вчитися та реалізовувати на практиці здобуті знання.
Настя Лелюх – учениця 10-А класу Баранівського ліцею №1 та громадська діячка. Цілеспрямована особистість, яка прагне до постійного розвитку. Відвідавши курс «Підприємцем бути легко», зрозуміла, що створення проєктів для молоді та громади – це саме її стихія. Авторка та учасниця соціальних проєктів: «Зробімо наше місто кращим», Diamond Challenge. «Шкільне телебачення Баранівської громади». Голова учнівського парламенту своєї школи.
Сашко Конончук – учень 10 класу Баранівського ліцею №1. Півтора роки тому він спробував себе у Шкільному телебаченні громади. Хлопцю не сподобалася роль журналіста, але камеру з рук він вже випустити не зміг. Тепер Сашко – один із найдосвідченіших операторів Шкільного телебачення Баранівської ОТГ. У його доробку понад 20 зйомок відеоновин та історій про життя громади. Хлопець зізнається, що участь у медійному коворкінгу не лише навчила його знімати, а й допомогла глибше пізнати свою громаду, зацікавитися її життям. Також операторські навички Сашко використовує, виконуючи замовлення знайомих на відеозйомку. Хлопець мріє опанувати фах кіномонтажера.
