Рись євразійська знаходиться під охороною
Рись євразійська – найбільша кішка бореальних лісів Євразії. У минулі часи рись була звичним для Полісся звіром. Але внаслідок знищення лісів і прямого переслідування її людиною ще в ХІХ ст. рись стала рідкісною. А на початок ХХ ст. зовсім зникла. Браконьєрство, фрагментарність ареалу та збіднення кормової бази призвели до тривалої депресії виду. Тому цей вид занесли до Червоної книги України (2021) зі статусом «вразливий». В Україні залишилися лише поодинокі історичні свідчення короткочасної появи тварин.
Про повернення рисі у наші ліси стали говорити лише в останнє десятиріччя. Фото та відео зі встановлених пасток дозволяють стверджувати, що цей рідкісний вид повернувся до колишніх місць проживання.
Найбільш виразно це виявилось на територіях, які обезлюдніли після аварії на ЧАЕС. Першу появу рисі зафіксовано в Поліському державному РЕЗ (Білорусь) в 1991 році. На українській ділянці зони відчуження вчені вперше зафіксували рись у 2000 році. Було виявлено 10 особин звіра на території в 500 кв.км.
З 2012 року й по даний час фотопастки, розставлені фахівцями Чорнобильського центру з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів і радіоекології та Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, надають про цю тварину більше інформації. Доведено, що цей великий хижак водиться практично на всій території заповідника, включаючи території навколо населених пунктів. Великі угрупування звіра спостерігали в районі сіл Старі Шепеличі, Чистогаловка, Вільча, Денисовичі, Паришів, Ладижичі, Теремці. На деяких ділянках рись зустрічається рідко.
Рись – автохтонний вид даного регіону. Факт його самостійного повернення й помітний приріст чисельності вказує на те, що умови зони відчуження повністю відповідають біологічним потребам тварини. Адже негативний вплив людини (як своєю господарською діяльність, так і браконьєрством) відносно рисі та тварин, які є для хижака кормовою базою, зведено до мінімуму.
Величезна територія, різноманіття біотопних умов, багата кормова база (косулі, зайці, тетеруки, рябчики та ін.) зможуть забезпечити формування самопідтримуючої популяції.
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України своїм наказом затвердило План дій щодо збереження рисі євразійської в Україні. Цей документ розроблений спільно з Громадською спілкою «Всесвітній фонд природи України» на основі матеріалів, зібраних науковцями за 30 років.
Основна мета затвердженого Плану:
????збереження популяцій рисі євразійської шляхом проведення системних ґрунтовних наукових досліджень;
????моніторинг популяцій рисі;
????збереження середовищ її існування та формування екологічних коридорів;
????боротьба з браконьєрством та проведення інформаційно-просвітницьких кампаній населення;
????підготовка та впровадження рекомендацій ефективного ведення лісового та мисливського господарства.
Все це сприятиме істотному зменшенню, а за можливості, і повному усуненню негативних чинників, які існують для цього виду в Україні.
Рись євразійська знаходиться під охороною багатьох міжнародних договорів природоохоронного спрямування. Відповідно до Резолюції Постійного комітету Бернської конвенції, вона включена до переліку видів, які потребують спеціальних заходів збереження їхнього середовища існування.
Інформація відділу агропромислового розвитку,
екології та економічної політики
