Як сказати дитині, що вона втратила кінцівку? Як взагалі пояснити, чому це сталося? Хто має їй сказати про ушкодження?
Війна травмує. Лише за офіційною статистикою, в Україні близько 600 поранених дітей. І їх розгублених, пригнічених морально, втомлених батьків, на яких звалюються питання, про які неможливо було б подумати раніше. Тому представництво Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні спільно зі Всеукраїнським громадським Центром "Волонтер" розробили рекомендації для батьків: як підтримати дітей, які втратили здоров’я та зазнали ушкоджень унаслідок війни.
Ці рекомендації допоможуть:
- підготуватися до нелегкої розмови з дитиною, котра втратила здоров’я внаслідок ушкоджень і травмувань;
- допомогти їй адаптуватися до нових умов існування і впоратися з труднощами, з якими зустрілася вся родина;
- пояснити все її братам і сестрам, аби вони приймали дитину і піклувались про неї;
- щодня комунікувати з медиками. Діти відчувають нашу тривогу та розгубленість.
А від налаштованості та настрою батьків великою мірою залежить налаштованість дитини та ефективність її лікування та реабілітації. Тож пам’ятайте: ви абсолютно не винні у тому, що сталося. Ви не самотні — бо є фахівці, зокрема психологи медичних закладів, партнерських організацій, що допоможуть вам впоратися. І ви впораєтесь, особливо, якщо будете озброєні знаннями
