Історії Героїв: «Коли мене запитали, чи підеш воювати — я сказала, що, звичайно, піду»
Вероніка на псевдо «Клумба» – одна з найкращих стрільчинь у 251 батальйон ТРО ЗСУ.
Своє псевдо «Клумба» отримала ще у цивільному житті через велике татуювання з квітами. До війни Вероніка працювала у клініці репродуктивної медицини, де пройшла шлях від помічника менеджера до генерального директора. До лав ЗСУ вона потрапила вже після початку повномасштабного вторгнення.
Початок війни «Клумба» з сім'єю зустріли у Броварах. Почувши перші вибухи, вони із чоловіком вивезли дітей у безпечне місце та поїхали разом до військкомату.
На початку війни Вероніка разом із чоловіком потрапили до 112 бригади Сил ТРО, де вона ухвалила рішення йти на позиції стрільцем.
«Річ у тім, що ще до початку війни я вже вміла стріляти з різного виду зброї, тому питання, де воювати, у штабі чи в окопі, особисто для мене взагалі не стояло», – каже Вікторія.
Одразу після мобілізації Клумба разом з побратимами рили окопи поблизу Ірпеня, будували фортифікації для підрозділів, все це під постійними обстрілами, охороняли штаб:
«Нам тоді катастрофічно не вистачало людей. Два тижні поспіль ми чергували у режимі 3х3, тобто три години чергуєш, три на сон і так по колу. Як що був вільний час – виїжджали на риття окопів».
Після звільнення Ірпеня підрозділ поступово почали розформовувати. В новому батальйоні Вероніка обійняла посаду начальника з матеріального забезпечення, але паралельно з цим їздила на бойові завдання.
«При першій же нагоді я перевелася у 251-й батальйон Сил ТрО ЗСУ. І коли через два тижні мене запитали, чи підеш воювати – я сказала, що звичайно піду». До складу підрозділу «Клумба» перейшла не сама, а з чоловіком, який за фахом сапер.
Вдома їх очікують двоє дітей.
Дякуємо захисниці!
241 бригада територіальної оборони міста Києва
