21 лютого день пам'яті Олени Теліги - української поетеси, публіцистки, діячки ОУН (1906-1942)
"І в павутинні перехресних барв,
Я палко мрію до самого рання,
Щоб Бог зіслав мені найбільший дар:
Гарячу смерть, не зимне умирання."
Олена Теліга
Олена Теліга народилася 21 липня 1906 р. під Москвою в родині професора, майбутнього міністра УНР Івана Шовгеніва.
Її навчали російської, німецької, французької мов, а української вона не знала. Олена Теліга пройшла шлях від російського середовища та культури до українського націоналізму, залишившись непохитною в переконаннях.
Перед революцією 1917 р. батьків запросили на роботу до Києва. У 1922 р. родина покидає Україну і перебирається до Чехословаччини. Навчаючись у Празі, Олена Теліга розпочинає свою літературну діяльність. У 1926 р. у Празі Олена вийшла заміж за Михайла Телігу.
У 1939 р. Олена Теліга зустрілася з Олегом Ольжичем (членом ОУН, одним з керівників націоналістичного руху). Вона увійшла до ОУН, і з ризиком для життя влітку 1941 року повернулась до Києва, у якому на той час уже діяли націоналісти. Олена відразу взялася за організацію літературного життя. Вона стає головою Спілки українських письменників. Активність ОУН у Києві довго не могла бути поза увагою фашистської влади. Почалися масові арешти. Олена Теліга загинула за свій патріотизм, а Михайло Теліга пішов заради коханої дружини на смерть, хоч і не мав цього робити, оскільки не був у списку ОУН, але добровільно назвався письменником і був заарештований разом з дружиною.
Олену Телігу та інших ОУНівців було розстріляно у лютому 1942 р. у Бабиному Яру.
“Ми, українці, не сміємо лишати лише пасивними глядачами, які лише час від часу приглядаються до бурхливих змагань, в яких беруть участь інші. Ні, ми мусимо бути активними учасниками в не менш великих змаганнях, змаганнях до відродження і віднайдення всього того, що довгі десятиліття гнітив в нашому народі той злочинний світ, який нарешті валиться. Ми мусимо великими спільними зусиллями нищити ту їдку отруту, що хотіла випалити в душах українців зі східних земель кожне найдрібніше почуття, з якого складається велика національна свідомість, національна гідність, національна окремішність, а передусім - почуття нерозривної національної спільноти.”, - Олена Теліга.
Підготовлено за матеріалами з відкритих джерел.
