Виклики війни: робота українських архівістів в умовах воєнного стану
«Внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС було втрачено міський архів в окупованій Голій Пристані. Вода є одним із тих факторів, який є найбільш небезпечним для збереження архівних документів. Мені відомо, що архів у Голій Пристані було повністю затоплено, після чого будівля впала. Ця втрата є непоправною, тому що документи підтоплені та знаходяться під завалами. Окупанти не вжили жодних заходів з евакуації цих документів», – розповів голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов у ексклюзивному інтерв’ю на телеканалі «Ми-Україна».
Він також відзначив роботу працівників Державного архіву Херсонської області та висловив їм вдячність: «Архівісти завчасно перемістили документи з нижніх поверхів сховищ, тисячі справ вони власноруч перенесли в інші приміщення або на вищі поверхи, на щастя, вода не дійшла до корпусів архіву, та вони спрацювали на 100 відсотків, і за це їм величезна подяка».
Анатолій Хромов також зауважив, що держава Україна у 2022 році зробила набагато більше для збереження архівної спадщини, ніж у 2014. Для порівняння, якщо зараз ризики втрат архівних документів оцінюються до 2 відсотків, то у 2014 році внаслідок тимчасової окупації окремих районів Донецької, Луганської областей, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя було втрачено близько 8 відсотків всього Національного архівного фонду.
Очільник Укрдержархіву розповів, що Україна єдина країна Європи, яка у співпраці з Меморіальним музеєм Голокосту Сполучених Штатів Америки дала дозвіл і оприлюднила 10 мільйонів копій про трагедію Голокосту на території України в роки Другої світової війни, всі ці документи доступні онлайн.
Оцифрування є потужним запобіжником у збереженні архівних документів. Завдяки співпраці з різними партнерами в попередні роки тепер, наприклад, з викрадених архівних колекцій Державного архіву Херсонської області до 40 відсотків збережено у цифрових копіях.
Також Державна архівна служба України готує разом із Польщею та країнами Балтії п’ятисторонню угоду про визнання всіх документів Першої Речі Посполитої спільною культурною спадщиною 5-ти народів, всі ці країни мають вільний доступ до цих документів, в майбутньому вони будуть оцифровані й представлені онлайн.
«Я сподіваюсь, що після перемоги України в першу чергу зміняться вимоги до політиків, які репрезентують інтереси суспільства, і ми отримаємо підтримку найвищого керівництва держави в питаннях розвитку української архівної інфраструктури. Цифровізацію та представлення документів онлайн можна забезпечити без державних коштів, але побудувати нові сховища – обовʼязок держави», – підсумував Анатолій Хромов.
