35-та річниця аварії на ЧАЕС: поїздка ліквідаторів до м. Чорнобиль, м. Прип’ять та ЧАЕС
Двадцять четвертого квітня, напередодні 35-ої річниці аварії на Чорнобильскій атомній електростанції, за ініціативи голови громадської організації «Союз ветеранів ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в Овруцькому районі» Віталія Юшкевича, підтримки та організації голови Коростенської районної державної адміністрації Юрія Тарасюка, голови Коростенської районної ради Юлії Гаєвської, за участі голови Житомирської обласної державної адміністрації Віталія Бунечка, представників народних депутатів України, територіальних громад Коростенського району до м. Чорнобиль, м. Прип’ять та до укриття четвертого атомного реактора ЧАЕС завітало близько 260 ліквідаторів аварії, членів їх сімей та представників ЗМІ.
Дорога на ЧАЕС була нелегкою. Адже страшні події 26 квітня 1986 року назавжди закарбувались в пам’яті людей. З трепетом в душі повертались до ЧАЕС люди, завдяки яким було зупинено поширення радіації на велику територію нашої країни.
В дорозі ліквідатори згадували як це було, розповідали один одному і нам – журналістам, хто, де, коли і що робив, як живуть тепер. Особливо болючими були спогади про тих, хто помер під час ліквідації аварії та з роками після неї.
Вшановуючи пам’ять всіх і кожного, в м. Чорнобиль відбувся мітинг-реквієм, було висаджено алею самшиту поблизу алеї з табличками населених пунктів Чорнобильської зони, які, на жаль, змушені були покинути люди і які зникли назавжди.
Також цього дня відбулась ще одна знакова подія – відкриття в Чорнобильській зоні відчуження меморіалу ліквідаторам – жителям Коростенського району.
На плитах меморіалу, завдяки підтримки, згуртованості всіх 13 територіальних громад Коростенського району в тісній співпраці з Коростенськими райдержадміністрацією та райрадою, допомоги депутата райради Сергія Грищенка було викарбовано імена та прізвища 619-ти жителів району, які у перші дні після аварії на ЧАЕС залучалися до ліквідації пожежі на четвертому енергоблоці.
Відбулась панахида за загиблими.
Дуже хвилюючим була наступна зупинка поблизу укриття четвертого атомного реактору. Багато хто з ліквідаторів не стримував своїх емоцій.
Тут вони боролись з так званим «мирним атомом», що вийшов з-під контролю людини. Тут втрачали друзів, рідних. Тут вони були молодими та вірили, що все буде добре.
Загалом поїздка виявилась дуже насиченою. Коли ми ходили містом Чорнобиль, здавалось, що життя тут просто завмерло на деякий час. Дивували чисті вулички з радянськими назвами, пам’ятники, яких не торкнулась декомунізація, назви магазинів, установи, білетні каси.
Та найбільше вражали відкриті двері будинків, дерева, які проростали крізь вікна старих будівель і руйнували їх, і тиша. Неймовірна тиша міста, де колись лунав дитячий сміх та розмови добрих сусідів чи колег по роботі.
Підсумовуючи, скажу, людство має зробити висновки із чорнобильської трагедії. Перш за все, це – відповідальність, адже «мирний атом» виявився вже й не таким «мирним» і безпечним.
Пам`ятаймо, що людське життя – безцінне, і будь-які експерименти та наукові впровадження перш за все мають бути безпечними для людства, для нашого майбутнього, для життя на планеті Земля.
Низький уклін, щира вдячність за подвиг, вічна пам`ять героям, що віддали своє життя у боротьбі з цією техногенною катастрофою!
Фотоальбом заходу тут.
Наталія Колєнова,
відділ інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю
Коростенської районної державної адміністрації
