Коростенська районна державна адміністрація
Житомирська область, Коростенський район
gov.ua Державні сайти України
  Пошук

Підсумки круглого столу «Наслідки аварії на Чорнобильській АЕС: сучасний стан, підсумки та перспективи»

Дата: 04.06.2021 15:55
Кількість переглядів: 271

21 квітня 2021 року у межах заходів, пов’язаних з 35-ми роковинами Чорнобильської катастрофи, відбулося засідання круглого столу на тему: «Наслідки аварії на Чорнобильській АЕС: сучасний стан, підсумки та перспективи», організоване Інститутом агроекології і природокористування НААН спільно з ВГО «Асоціація агроекологів України».

У рамках заходу, в числі інших, було обговорення питання:

  • радіоактивне забруднення ґрунтів як один із видів їх деградації;
  • проблеми реабілітації  радіоактивно забруднених земель;
  • вирощування ягідних та інших культур на радіоактивно забруднених землях;
  • сучасний стан та діяльність природних заповідників в умовах радіаційного забруднення: ідеї, інновації і перспективи;
  • проблеми та перспективи наукової діяльності в радіологічній сфері;
  • медичні наслідки аварії на ЧАЕС: сучасний погляд.

У засіданні круглого столу взяли участь представники Верховної Ради України, ДСП «Екоцентр», Української екологічної асоціації «Зелений світ», ВГО «Асоціація агроекологів України», ДУ «Інститут охорони ґрунтів України, Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, природного заповідника «Древлянський», ННЦРМ НАМН України, Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України, Коростенської районної ради Житомирської області, Поліського філіалу Українського ордена «Знак Пошани» науково-дослідного інституту лісового господарства і агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького, Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, Поліського національного університету та зацікавлені особи.

В ході зустрічі кожен з учасників мав нагоду висловити свої думки та побажання щодо обговорюваних проблем.

Зі вступним словом до учасників заходу звернулася директор Інституту агроекології і природокористування НААН Оксана Дребот. Вона відзначила, що сьогодні перед нами є великі виклики, пов’язані із наслідками аварії на ЧАЕС, на які ми повинні дати відповідь. Агропромислове виробництво на реабілітованих радіоактивно забруднених землях Українського Полісся потребує комплексного відродження. Медичні наслідки радіаційної аварії продовжують виявляти все нові і нові особливості. Окремим питанням варто виділити проблеми і перспективи діяльності об’єктів природно-заповідного фонду на радіаційно забруднених територіях. Особливо актуальними є проблеми лісових пожеж, що у даному регіоні, а насамперед у зоні відчуження, мають низку особливостей. Потрібно наголосити, що зоні відчуження як об’єкту з особливим режимом експлуатації і управління слід приділити особливу увагу. На думку Дребот О.І., на засіданні даного круглого столу буде досягнуто ті рішення, які можуть стати оптимальними для сьогоднішньої ситуації. Упевнена, вони стануть основою для спільного схвалення консолідуючого документа – резолюції засідання Круглого столу.

Підводячи підсумки засідання, Оксана Іванівна узагальнила усі висловлені думки учасників Круглого столу та висловила надію, що усі «больові точки» чорнобильської тематики ми зможемо спрогнозувати саме зараз, зробити відповідні висновки і вжити необхідних заходів. Це потребує, насамперед, перегляду принципів та пріоритетів ведення аграрного виробництва на радіоактивно забруднених землях, відновлення продуктивних функцій цих земель та повернення їх у безпечне сільськогосподарське використання, а також розроблення науково обґрунтованої стратегії та рекомендацій, спрямованих на мінімізацію колективних доз опромінення населення України.

Надсилаємо також до ознайомлення резолюцію круглого столу «Наслідки аварії на ЧАЕС: Сучасний стан, підсумки та перспективи».


РЕЗОЛЮЦІЯ

круглого столу

“НАСЛІДКИ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС: СУЧАСНИЙ СТАН, ПІДСУМКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ“

21 квітня 2021 р.

 м. Київ

Інститут агроекології і природокористування НААН 

Учасники круглого столу з нагоди 35-их роковин Чорнобильської катастрофи – представники органів центральної та місцевої влад, громадських організації, вищих навчальних закладів, наукових установ, органів місцевого самоврядування та ін., обговоривши сучасний стан наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та перспективи їх мінімізації, відзначають, що:

  • через 35 років після аварії на ЧАЕСрадіаційна ситуація в екосистемах нашої країни значною мірою стабілізувалася, і найближчим часом істотних змін не передбачається. Проблема критичних, у радіоекологічному розумінні, екосистем, що суттєво впливають на формування дозового навантаження для населення регіону через міграцію радіонуклідів із ґрунту в сільськогосподарські культури, має певні особливості і на даному етапі потребує ретельнішого вивчення. Майже на всій забрудненій території вміст 137Cs у рослинницькій продукції подекуди балансує на межі допустимого або і перевищує його. Також викликає занепокоєння деяке зростання рівня забруднення продукції 90Sr, що пов’язане насамперед зі збільшенням його біодоступності для рослин і фактичною відсутністю проведення протирадіаційних заходів;
  • загалом в Україні впродовж усіх років після аварії на Чорнобильській АЕС зберігається стійка тенденція до зменшення фактичних обсягів упровадження протирадіаційних заходів.;
  • особливої уваги заслуговують присадибні приватні господарства, де сільськогосподарська продукція традиційно має вищі рівні забруднення радіонуклідами, ніж та, шо вирощується у великотоварних підприємствах;
  • основна доза опромінення населення (до 95% від загальної) формується внаслідок споживання харчової продукції, отриманої на радіоактивно забрудненій території. Отже, сьогодні й у віддаленій перспективі радіоактивно забруднені продукти харчування залишатимуться основним джерелом радіаційної небезпеки населення. У зв’язку з цим найактуальнішим питанням є забезпечення радіаційного моніторингу і контролю вмісту радіонуклідів у сільськогосподарській продукції, підвищення ефективності використання його результатів при розробленні і впровадженні управлінських рішень з комплексної реабілітації і раціонального використання за призначенням забруднених земель, відновлення і розвиток виробництва на території, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;
  • забезпечення населення України радіаційно безпечними харчовими продуктами є однією із пріоритетних проблем, розв’язання якої є необхідним для збереження здоров’я, поліпшення умов діяльності і підвищення рівня життя громадян, тому що саме технології ведення сільськогосподарського виробництва сьогодні визначають ступінь радіаційної безпеки населення;
  • нині на радіоактивно забруднених територіях реалізовано науково необґрунтований сценарій ведення сільського господарства. При розпаюванні землі населенню для випасів та сінокосів були виділені угіддя, розміщені в найбільш критичних, з погляду накопичення радіонуклідів, ландшафтах;
  • агропромислове виробництво на реабілітованих радіоактивно забруднених землях Українського Полісся потребує комплексного відродження. Територія регіону, забруднена радіонуклідами внаслідок аварії на ЧАЕС, достатньо забезпечена трудовими ресурсами, однак має високий рівень безробіття.

Поряд із тим учасники круглого столу зазначають, що з часом простежується зменшення ефективності роботи з радіоекологічного моніторингу і контролю вмісту радіонуклідів у сільськогосподарській продукції. Зумовлено це комплексом проблем, зокрема:

  • неузгодженістю дій профільних установ і відомств щодо забезпечення моніторингу і контролю вмісту радіонуклідів у сільськогосподарській продукції, відсутністю єдиної координації їх роботи;
  • вкрай недостатнім рівнем опрацювання, узагальнення, систематизації і використання результатів радіологічного контролю і моніторингу для підготовки управлінських рішень щодо відродження і розвитку агропромислового виробництва на радіоактивно забруднених територіях, їх комплексної реабілітації для безпечного проживання населення;
  • застарілим радіометричним і спектрометричним обладнанням;
  • недостатньою кількістю професійних кадрів потрібної кваліфікації та несвоєчасною підготовкою і підвищенням кваліфікації фахівців-радіоекологів;
  • відсутністю наукового забезпечення і науково-методичної координації. Зокрема, недостатнім впровадженням і використанням новітніх знань і напрацювань з радіоекологічного моніторингу і контролю вмісту радіонуклідів у сільськогосподарській продукції для пізнього періоду розвитку радіоекологічної ситуації.

Учасники Круглого столу також констатують, що регіони України, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, мають низку невирішених проблем, які потребують угодженої участі центральних і місцевих органів влади, органів місцевого самоврядування, наукових установ, а також широкої громадськості. Серед них недоопрацьованість відповідного законодавства, нормативної бази та правових механізмів, недосконала система матеріально-технічного забезпечення та низький рівень оплати працівників профільних установ, практична відсутність системи підготовки професійних кадрів, що зумовлює низку обмежень щодо діяльності установ тощо.

Зважаючи на це, з’явилася необхідність перегляду принципів та пріоритетів ведення сільськогосподарського виробництва на постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи землях, відновлення продуктивних функцій цих земель та повернення їх у безпечне сільськогосподарське використання. У сучасних умовах актуальним є застосування не лише традиційних заходів відновлення продуктивних функцій радіоактивно забруднених земель, але й розробка економічно та енергетично ефективних технологій. Тому особливої уваги заслуговують заходи, що мають біологічну та екологічну спрямованість і не потребують значних змін у існуючих технологіях вирощування сільськогосподарських культур, системах удобрення, обробітках ґрунту тощо. Однак застосування таких заходів вимагає науково обґрунтованого всебічного аналізу радіоємності, а отже, і радіаційної критичності агроекосистем постраждалого регіону. Тому раціональне використання радіоактивно забруднених земель та реалізація їх потенціалу повинно здійснюватися відповідно до агроекологічного та радіологічного групування земель з урахуванням генетичних властивостей ґрунтів, щільності забруднення радіонуклідами, інтенсивності міграції останніх в системі «ґрунт-рослина» та обсягів їх винесення з екосистем, біологічних особливостей вирощуваних сільськогосподарських культур. Розвиток аграрного виробництва на забруднених радіонуклідами територіях повинно здійснюватися на основі науково обґрунтованої стратегії та рекомендацій, спрямованих на мінімізацію колективних доз опромінення населення України. Довгостроковим завданням є комплексна реабілітація постраждалого регіону, оптимізація ведення сільського господарства з урахуванням відновлення природної структури ландшафтів, забезпечення біорізноманіття екосистем, а також кліматичних змін.

Ураховуючи необхідність якнайшвидшого вирішення зазначених питань та cпираючись на пропозиції, які були розглянуті в ході круглого столу, його учасники досягли згоди щодо таких кроків:

  • просити Кабінет Міністрів України виділити у 2022 р. необхідні кошти на проведення комплексного радіологічного обстеження радіаційно забруднених територій для визначення меж радіаційно критичних площ, використання яких у землеробстві загрожує отриманням продукції з перевищенням нормативів умісту в ній радіонуклідів з наступним встановленням доцільності господарського використання земель та можливою зміною зонування і статусу населених пунктів на основі очікуваних рівнів забруднення продукції і доз опромінення населення;
  • забезпечити ведення систематичного радіологічного контролю харчових ресурсів лісу (грибів, ягід), отриманих на забруднених територіях;
  • просити Кабінет Міністрів України відновити контроль за якістю та радіологічною безпекою харчової продукції, виробленої на територіях, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС;
  • внести у Публічну кадастрову карту України окрему категорію забруднених радіонуклідами ґрунтів із відповідною координатною прив’язкою;
  • у зв’язку з радіологічною ситуацією, що склалася, просити Кабінет Міністрів України забезпечити фінансування централізованого моніторингу радіоекологічного стану сільськогосподарської продукції, продуктів харчування і доз опромінення населення на радіоактивно забруднених територіях;
  • удосконалити мережу радіоекологічного моніторингу на радіоактивно забруднених територіях шляхом впровадження оновленої програми захисту населення від наслідків Чорнобильської аварії, зосередивши особливу увагу на радіаційному контролі харчової продукції із присадибних господарств;
  • систематично проводити інвентаризацію пасовищ на радіоекологічно критичних територіях із визначенням їх радіаційного стану і продуктивності травостою, з наступними рекомендаціями стосовно безпечного використання цих угідь, необхідності їх поліпшення або зміни;
  • забезпечити проведення систематичного контролю доз опромінення населення на радіаційно забруднених територіях;
  • відновити систему науково-технічного супроводження контрзаходів, інформаційно-аналітичні системи підтримки прийняття управлінських рішень та оцінки радіаційної ситуації у сільськогосподарському виробництві;
  • надати пріоритетність науковим дослідженням у галузі охорони довкілля, природозаповідання та радіоекології, розвитку природно-заповідного фонду, застосуванню інноваційних підходів, а також розробленню технологій реабілітації радіаційно забруднених земель і/чи виробництва екологічно безпечної продукції в умовах високого рівня забруднення радіонуклідами, зробивши акцент на побудові прогнозів та запобіганню розвитку кризових явищ;
  • затвердити Концепцію відродження агропромислового виробництва на реабілітованих радіоактивно забруднених землях Українського Полісся з наступним розробленням та затвердженням відповідної Стратегії;
  • у регулюючих та стратегічних керівних документах, присвячених використанню території зони відчуження ЧАЕС, забезпечити недопущення локалізації в зоні виробництв, які негативно впливають на природоохоронні об’єкти зони чи їх окремі елементи, заборону локалізації в зоні виробництв, що не узгоджуються з реалізацією її бар’єрної функції, недопустимість вивезення із зони радіоактивно забрудненої продукції;
  • затвердити чітку ієрархію керівних документів стратегічного регулювання та інших нормативно-правових актів у сфері ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
  • звернути увагу Кабінету Міністрів України на необхідність забезпечення українців засобами індивідуального захисту від дії радіаційного опромінення, зокрема, доступними для населення компактними індикаторами підвищеного радіаційного фону, дозиметрами та іншими приладами виявлення та вимірювання різних спектрів радіаційного випромінювання (виробництво таких засобів захисту для пересічних українців необхідно простимулювати з метою підвищення доступності їх придбання);
  • просити Кабінет Міністрів України і Верховну Раду України прискорити розроблення та затвердження відповідних регулюючих та стратегічних документів, що стосуються подолання наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та комплексної реабілітації постраждалих регіонів;
  • просити Кабінет Міністрів України і Верховну Раду України розглянути питання державного дотування докорінного поліпшення пасовищних і лучних угідь з вирощуванням високопродуктивних багаторічних бобових і злакових трав для розвитку тваринництва, надавши перевагу фермерській формі господарювання з подальшим утворенням кооперативів та кредитних і комерційних спілок;
  • просити державні адміністраціі Волинської, Житомирської, Київської, Рівненської та Чернігівської областей розглянути питання можливості фінансування проведення радіоекологічного обстеження критичних земель сільськогосподарського призначення, дозового навантаження на населення, активізувати роботу щодо залучення іноземних інвестицій для відновлення і розвитку агропромислового виробництва на радіоактивно забрудненій території;
  • взявши до уваги радіоекологічну критичність присадибних підсобних господарств, рекомендувати національним та регіональним органам влади змістити стимулюючі заходи на проекти у сфері поліпшення радіаційної ситуації у приватний сектор сільського господарства;
  • забезпечити всеохоплюючий доступ населення до результатів новітніх наукових досліджень у галузі радіоекології та радіобіології, а також результатів радіоекологічного моніторингу і дозиметричних обстежень населення, в т. ч. шляхом проведення відповідних інформаційних кампаній з метою поширення інформації;
  • створити механізм координації та налагодження сталої співпраці між центральними та місцевими органами виконавчої влади, науковими установами та організаціями, закладами охорони здоров’я, професійними об’єднаннями та представниками громадянського суспільства, залученими до здійснення заходів з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС;
  • просити Кабінет Міністрів України і Верховну Раду України розглянути питання законодавчого врегулювання питання розпаювання радіоактивно забруднених земель;
  • просити Кабінет Міністрів України ініціювати розроблення загальнодержавної Програми радіоекологічного моніторингу радіаційно забруднених територій об’єктів природно-заповідного фонду України та Програми реабілітації радіаційно забруднених територій України, забезпечивши узгоджене залучення до цього процесу обласних державних адміністрацій, науково-дослідних установ Національної академії наук України, Національної академії аграрних наук України, Державних агентств лісових та водних ресурсів України.

« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь