Колекцію ляльок у старовинних українських костюмах зібрала Валентина Галкіна з Коростенського району
Сьогодні, 7 грудня, відзначається Всесвітній день української хустки. Свято з’явилося зовсім нещодавно, але завдяки справжній любові українок до традиційного українського вбрання, а саме до тернової хустки, воно стало популярним.
Мабуть символічно, що День хустки відзначається саме в той день, коли в Україні вшановують пам'ять священномучениці Катерини Олександрійської. Вона вважається покровителькою пологів, материнства, шлюбу і сімейного щастя. День святої Катерини вважається важливим святом не тільки для власниць цього імені, але і для всіх жінок.
Тому сьогодні ми хочемо продовжити знайомити вас із талановитими майстринями Коростенського району. Однією з них є берегиня культурної спадщини Овруччини, колекціонерка українських рушників та культурознавиця Валентина Галкіна з села Велика Фосня.
В попередньому матеріалі ми вже розповідали про її велику колекцію рушників, які вона зібрала та зберігає. Сьогодні хочемо розповісти про ще одне захоплення жінки, а саме колекціювання ляльок в українських народних костюмах різних часів.
Що сьогодні ми знаємо про український народний костюм? Досить небагато, якщо ми пересічні люди, а не працівники музею чи дослідники історії України та побуту її жителів, на жаль.
Багато років тому вихователь дитячого садочку за фахом Валентина Федорівна задалась питанням – які наряди носили жінки України в різні часи і як вони це робили. Почала вивчати різноманітні документи, багато читала книжок, спілкувалась з людьми поважного віку і в цей самий час почала збирати ляльки та переодягати їх в народні костюми.
Сьогодні пенсіонерка може годинами розповідати про те, яку сорочку, плахту, очіпок чи пояс носили в тому чи іншому регіоні нашої України і чому носили саме так. Вона розбирається як виглядала молодиця, як вдовиця, а як жінка у шлюбі.
Серед цього розмаїття ляльок в колекції Валентини Галкіної пересічній людині легко заблукати, але не її власниці. Всі костюми вона перешила під ляльок власними руками, дещо допомогли рідні та подруги.
Приділила увагу найдрібнішим деталям та навіть прикрасам, зачіскам ляльок. Чимало ляльок знайшла у дуже поганому стані, але власноруч їх відреставрувала і тепер вони стали окрасою колекції.
Нині власниця колекції мріє про відкриття музею в Коростенському районі, де вона могла б виставити свої колекції рушників та ляльок в традиційних українських вбраннях, аби більша кількість людей дізналась – культура українців, наша національна спадщина має багатовікову історію та різноманітність, яка варта уваги та збереження майбутніми поколіннями.
Наталія Колєнова,
старший інспектор відділу інформаційної діяльності
та комунікацій з громадськістю
Коростенської районної військової адміністрації
