Видатні постаті

30 серпня виповнилось би 65 років від дня народження нашому талановитому земляку-літератору, заслуженому журналісту України, співавтору «Книги про Коростень», ініціатору та ідейному натхненнику Фестивалів «Просто так» і дерунів, справжньому патріоту краю поліського та поціновувачу українського слова Валерію Петровичу Нечипоренку.

Народилася в Полтавській області 13 жовтня 1946 року, а вже з 1947 року родина переїхала до Коростеня. По професії вчитель. Нагороджена знаком «Відмінник народної освіти». Працювала бібліотекарем в міській бібліотечній системі.

Народився Микола Іванович 2 серпня 1938 року в селі Липлянщина Народицького району. Мати його з роду Салогубів, як розповідав сам: «…мисливців на диких кабанів, салоїдів, знавців лісу, невтомних в роботі, голосистих в розмові…».

Камінський Петро Григорович  народився 12 червня 1950, с. Сингаї Коростенського району Житомирської області. По закінченні середньої школи деякий час працював у ПМК-3. Потім служив у Радянській Армії. У 1975 році закінчив Вінницький державний педагогічний інститут. Вчителював в Ізмаїльському районі Одеської області. А з 1985 року - учитель української мови й літератури сьомої міської школи (нині міська гімназія №7). Діти любили і поважали Петра Григоровича, його уроки зацікавлювали, будили уяву, вимагали пізнання.

Народився 12 липня 1924 р. в с. Сингаї Коростенського району на Житомирщині. Учасник Другої світової війни, нагороджений медалями та Почесними Грамотами Президії Верховної Ради України та Чувашії. Закінчив Вінницький педінститут. Працював у редакціях газет, з 1960 р. — в журналі «Україна». Друкувався з 1950 р. Перша збірка поезій «Матері» вийшла 1955 р. Поетична творчість Василя Юхимовича різноманітна: лірика і ліро-епічні твори, пісні, гумор і сатира на внутрішні й міжнародні теми. Поет брав активну участь у розробці нових святкових обрядів. В ліро-епосі В. Юхимович звеличує героїку, стверджує актизну життєву позицію.

Василь Тимофійович Скуратівський народився на хуторі Великий Ліс Мединівської сільради Коростенського району. Його дитинство припало на повоєнні літа, коли підлітки змушені були завчасно підміняти батьків та старших братів, котрі не повернулися з війни. У 50-х роках закінчив десятирічку у сусідньому селі Обіходах.

Серед зеленошумних поліських сосняків на Житомирщині біліє стінами чепурних хат село Шатрище. Його дуже люблять лелеки: з ранньої весни до пізньої осені бродять вони берегами озер і тихої, прозорої річки Уж. «Лелеки для мене – символ вірності рідній землі», — напише згодом поет Микола Сингаївський. Тут, у селі Шатрище Житомирської області в сім’і хлібороба 12 листопада 1936 року народився Микола Федорович Сингаївський.

Відомий український вчений, генетик і медик, Заслужений винахідник України, кандидат медичних наук, доцент. Професор Європейської академії проблем людини, засновник і директор Інституту оздоровлення і відродження народів України та благодійного фонду «Небодарний цілитель».