Вірю в ЗСУ

Тарас — військовослужбовець радіотехнічної бригади ПвК «Захід». Він несе бойове чергування у складі мобільної вогневої групи, озброєної переносними зенітно-ракетними комплексами.

Доля сапера-розвідника Ігоря склалася так, що у свої 26 років він уже встиг пройти серйозні життєві іспити й зробити багато корисних справ для своєї країни.

У своєму прицілі ми бачимо не людей, а вбивць, ґвалтівників, терористів та мародерів, – снайпер «Чорний».

"На відео з польотів все дуже гарно, літаки літають, ракети відстрілюються, але на жаль немає розуміння того, що відбувається за кадром, тому я вирішив виставити фото без редагування" — написав військовий льотчик Вадим Ворошилов з позивним Karaya.

«Найскладніший мій бій був 7 березня на околиці Миколаєва. Колону ворожої техніки зупиняли ми з побратимами: 8 осіб і одна гармата, й та покалічена. Ми не думали, що хтось із нас виживе: варіантів не було», — так пригадує свій другий день народження викладач Національного університету кораблебудування, а нині старший сержант, артилерист 79 окрема десантно-штурмова бригада Миколаїв Сергій Копійка.

Світлана - військовий водій. На службі понад п’ять років. З перших днів повномасштабного вторгнення російських окупантів виконувала бойові завдання на Донеччині.

Ігоря, уродженця Одещини, повномасштабне вторгнення російських загарбників в Україну застало в іншій країні. Він майже десять років жив і працював у Польщі. Саме там йому вдалося реалізувати свої професійні таланти та здібності. Маючи професію зварювальника й практичний досвід роботи за фахом, зумів за декілька років організувати своє приватне підприємство в Познані. Його бригада виконувала дуже складні й високотехнологічні роботи з аргонового зварювання різноманітного промислового обладнання. Ігор мав стабільно високий дохід, влаштований побут і прекрасні перспективи на подальший розвиток бізнесу. Але все раптово змінилося після 24 лютого.

Воїн самотужки виростив двох синів. Нині з одним із них захищає Україну від російських загарбників. Щоправда, служать вони в різних військових частинах далеко один від одного.

Прикордонник з позивним «Хасид» один з тих хто боронить нашу Батьківщину. Сам родом з Житомирщини, а за освітою бухгалтер. Проте, військовий шлях став основним у житті – в лавах прикордонного відомства чоловік вже понад 16 років. Змінив не один регіон та не один підрозділ. Був і в АТО, і в ООС.

І здійснив свою мрію – він літав на СУ-24 та знищував ворога. Став одним із найвправніших воїнів неба Збройних сил України.