Вірю в ЗСУ

«Найскладніший мій бій був 7 березня на околиці Миколаєва. Колону ворожої техніки зупиняли ми з побратимами: 8 осіб і одна гармата, й та покалічена. Ми не думали, що хтось із нас виживе: варіантів не було», — так пригадує свій другий день народження викладач Національного університету кораблебудування, а нині старший сержант, артилерист 79 окрема десантно-штурмова бригада Миколаїв Сергій Копійка.

Світлана - військовий водій. На службі понад п’ять років. З перших днів повномасштабного вторгнення російських окупантів виконувала бойові завдання на Донеччині.

Ігоря, уродженця Одещини, повномасштабне вторгнення російських загарбників в Україну застало в іншій країні. Він майже десять років жив і працював у Польщі. Саме там йому вдалося реалізувати свої професійні таланти та здібності. Маючи професію зварювальника й практичний досвід роботи за фахом, зумів за декілька років організувати своє приватне підприємство в Познані. Його бригада виконувала дуже складні й високотехнологічні роботи з аргонового зварювання різноманітного промислового обладнання. Ігор мав стабільно високий дохід, влаштований побут і прекрасні перспективи на подальший розвиток бізнесу. Але все раптово змінилося після 24 лютого.

Воїн самотужки виростив двох синів. Нині з одним із них захищає Україну від російських загарбників. Щоправда, служать вони в різних військових частинах далеко один від одного.

Прикордонник з позивним «Хасид» один з тих хто боронить нашу Батьківщину. Сам родом з Житомирщини, а за освітою бухгалтер. Проте, військовий шлях став основним у житті – в лавах прикордонного відомства чоловік вже понад 16 років. Змінив не один регіон та не один підрозділ. Був і в АТО, і в ООС.

І здійснив свою мрію – він літав на СУ-24 та знищував ворога. Став одним із найвправніших воїнів неба Збройних сил України.

35-річного Ігоря Скучинського добре знають у спортивних колах України. Він – майстер спорту з гирьового спорту, учасник різних змагань, п’ятикратний чемпіон Волинської області. Тричі ставав чемпіоном України. Має цілу гору нагород та дипломів. Цікаво, що любов до цього виду спорту почалася з книжки про Леоніда Жаботинського – відомого українського важкоатлета, який здобув чимало титулів, зокрема, чотириразового чемпіона світу.

У Миколи, водія медичного взводу 60-ї ОПБр, є ще одна: «Тільки б не зламатися в дорозі».

Прикордонниця «Валькірія» обороняє ділянку українсько-білоруського кордону на Волині. Дівчина вправно володіє зброєю і залюбки допомагає іншим удосконалювати тактику стрільби, адже вона – снайперша.

Надія – бойовий медик 14 окрема механізована бригада імені князя Романа Великого, захищає Україну на Донеччині. На її рахунку десятки врятованих життів, втім, сама вона досі пам’ятає першого пораненого, якому надавала допомогу.