Служба у справах дітей

Наставництво є дієвою формою підтримки дітей і молоді. Це також офіційно визнано державою: в Україні ухвалено закон «Про наставництво», який закріплює наставництво як окрему форму підтримки та визначає ролі, межі й відповідальність усіх сторін.

Чули щось про наставництво — і не все звучало зрозуміло чи переконливо?

Наставництво — це регулярна та безоплатна підтримка підлітка, що зростає без батьківської підтримки, безпечним і надійним дорослим.

Наставник Артем розповідає, що момент, коли він побачив, як у Дмитра з’являється більше впевненості та бажання пробувати нове, став для нього найкращим підтвердженням того, що наставництво справді працює.

Безбар’єрність — це створення умов, за яких кожна людина має рівні можливості для навчання, праці, розвитку та повноцінної участі в житті суспільства. Вона ґрунтується на повазі до людської гідності, рівності прав і можливостей та спрямована на усунення перешкод, які можуть обмежувати доступ до освіти, інформації, послуг і самореалізації. Це про суспільство, у якому кожен має можливість бути активним учасником життя громади та держави.

Наставництво — це можливість подарувати дитині підтримку, увагу та впевненість у власних силах. Воно є одним із дієвих способів індивідуальної допомоги дітям, які проживають у закладах для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та інших закладах інституційного догляду.

Хто вплинув на ваші рішення в підлітковому віці?

Щороку тисячі підлітків без батьківського піклування починають самостійне життя без близької людини поруч — того, хто міг би підтримати, показати приклад, допомогти впоратися з буденними викликами або просто бути поряд у важливі моменти. Для багатьох із них перехід у доросле життя відбувається без тієї підтримки, яку більшість людей отримують у родині природно — через щоденне спілкування, поради та особистий приклад батьків чи інших близьких дорослих.

Сьогодні ми схиляємо голови у скорботі за найневиннішими жертвами війни — дітьми, чиї життя обірвала російська агресія.

Війна – вона руйнує міста й домівки. Вона безжально нищить дитячі мрії, обриває долі та забирає найдорожче — життя. За кожною цифрою статистики стоїть маленьке серце, яке перестало битися, нездійснені плани, недоспівані колискові та невимовний біль батьків. Пам’ять про цих дітей назавжди залишиться в серцях українців як нагадування про страшну ціну, яку платить наша країна за право бути вільною.