Відділ інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю

Нав’язливі думки можуть виникати як через певні причини, так і зовсім без причин. Вони можуть тримати міцно наче капкан, спричиняти паніку, тривогу або стрес. Через нав’язливі думки важко зосереджуватися на чомусь важливому, важко заснути, навіть в тиші та безпеці. Тож як допомогти собі при нав’язливих думках?

Коли близька людина йде на фронт — це стрес для всієї родини. Страх утрати, постійні тривога і втома — усе це накопичується, виснажує і може призводити до порушень ментального здоровʼя.

Памʼятаємо, що ви любите вправи на усвідомленість (або ж майндфулнес). Це справді класний інструмент боротьби зі стресом і тривожністю — водночас приємний і доступний, де б ми не були. Головне — зосередитися на моменті «тут і зараз» та залучити якомога більше органів чуття.

Турбота про ментальне здоровʼя — це не тільки про психологів і терапію, це й про любов до себе та час для себе. Ми звикли відкладати це на міфічне «потім», але ще не пізно позбутися поганої звички.

В Коростенській міській територіальній громаді урочисто стартував ІІ етап змагань «Пліч-о-пліч» Всеукраїнські шкільні ліги», які проходять за ініціативи Президента України Володимира Зеленського під гаслом «Разом до перемоги!».

Навʼязливі думки про щось погане чи обтяжливі спогади — теж привід звернутися до спеціаліста або сімейного лікаря, який пройшов навчання за програмою ВООЗ mhGAP. Особливо, якщо вони виснажують уже тривалий час.

Коли немає настрою, нічого не хочеться і здається, що весь світ забарвлений у сіре — це нормально. Іноді ми можемо впоратися з цим самі, іноді нам потрібна допомога — дружнє плече або консультація спеціаліста. І це теж нормально.

У часи великого психоемоційного навантаження питання збереження ментального здоров’я є першочерговим. Саме тому в рамках Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?” у пресцентрі Житомирської обласної військової адміністрації відбувся тренінг з пошуку ресурсів для подолання стресостійкості.

Стартував новий сезон подкасту «Простими словами». І відкриває його розмова з ізраїльським професором Мулі Лахадом — про феномен стійкості під час тривалих воєнних дій та творчий підхід до роботи з травмою.

Пам’ятаймо, що батьки дітей з інвалідністю не потребують особливого ставлення чи специфічного спілкування. Вони такі ж батьки, як усі інші.